Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Історія виникнення
Слідчий суддя - носій судової влади, реалізує свої повноваження на стадії досудового розслідування.
Мета введення інституту слідчого судді - виконання функцій охорони та захисту прав, свобод та інтересів особи.
Інститут слідчого судді введено за часів Наполеона у Франції у 1810-му році. Цим було створено принципово нову систему попереднього слідства, центральною фігурою якого став повновладний, незалежний слідчий суддя, який перебував у складі суду першої інстанції.
З часом цей інститут був сприйнятий іншими країнами Західної Європи. В Україні почав формуватись з Указу імператора Олександра II від 08-го червня 1860-го.
Слідство відокремлювалось від поліції і вводилась посада судового слідчого. Судові слідчі були членами Окружного суду. За умов відсутності суддів, виконували функції суду, але не в тих кримінальних провадженнях, де вони до того діяли як судові слідчі.
До речі, і зараз якщо суддя був слідчим суддею під час досудового слідства, то вирішувати кримінальне провадження по суті – він не може.
Кримінальний процесуальний кодекс УРСР від 13 вересня 1922-го закріплював інститут судових слідчих, але пізніше його прибрали.
Кримінальний процес став інквізіційним і судовий контроль за дотриманням прав людей під час слідства зник на довгі десятиліття...
Поняття «слідчий суддя» введено у Кримінальний процесуальний кодекс України лише у 2012-му році (п.18 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Слідчі судді виносять ухвали про розшук, тримання під вартою, початок певних слідчих дій як щодо топ-корупціонерів, так і щодо звичайних громадян. Так, часто саме від дій слідчих суддів залежить результат кримінального провадження й становище підозрюваних.
Слідчий суддя – суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Порядок обрання слідчих суддів
Регламентується ч. 7 ст. 21 ЗУ “Про судоустрій і статус суддів” та п. 18 ст. 3 КПК України. Слідчі судді (суддя) обираються зборами суддів зі складу суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. До обрання слідчого судді відповідного суду його повноваження здійснює найстарший за віком суддя цього суду. Кількість слідчих суддів визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду.
Слідчий суддя не звільняється від виконання обов’язків судді першої інстанції, проте здійснення повноважень слідчого судді є пріоритетним при розподілі справ.
З метою забезпечення безперервності відправлення правосуддя з питань, що належать до компетенції слідчого судді зборами суддів суду, слідчими суддями Баштанського районного суду Миколаївської області були обрані суддя Янчук С.В. та суддя Муругов В.В.
Що робить слідчий суддя?
КПК України покладає на слідчого суддю значний об’єм функцій та обов’язків, які він має виконувати. Функції слідчого судді, які він здійснює в ході кримінального провадження, можна умовно поділити на кілька груп:
Відповідно до змісту розділу II КПК України виключно слідчий суддя під час досудового розслідування у справі за клопотанням відповідних осіб (як правило, слідчого за узгодженням цього клопотання з прокурором) вирішує питання про застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження як:
- привід, який полягає у примусовому супроводженні представниками уповноваженого органу підозрюваного, обвинуваченого або свідка до місця виклику в зазначений час. Привід не може застосовуватися до потерпілого (глава 11 КПК);
- накладення грошового стягнення на учасників кримінального провадження за невиконання ними процесуальних обов’язків, зокрема за неявку на виклик без поважних причин (глава 12 КПК);
- тимчасове обмеження підозрюваного у користуванні правом на керування транспортним засобом або судном, правом полювання чи правом на здійснення підприємницької діяльності (глава 13 КПК);
- відсторонення від посади особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу (глава 14 КПК);
- тимчасовий доступ до речей і документів, який полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх, тобто здійснити їх виїмку (глава 15 КПК);
- тимчасове вилучення майна, яке полягає у фактичному позбавленні підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт цього майна або його повернення цій особі (глава 16 КПК);
- арешту майна, під яким розуміють тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою до скасування арешту майна (глава 17 КПК);
- затримання особи, яке полягає у наданні слідчим суддею дозволу уповноваженій особі на затримання підозрюваного чи обвинуваченого з метою його приводу до слідчого судді для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою (ст. ст. 188-191 КПК).
Окремо необхідно указати, що виключно слідчим суддею в ході досудового розслідування за клопотанням слідчого, яке узгоджене з прокурором, вирішуються питання про застосування таких особливих заходів забезпечення кримінального провадження як запобіжних заходів. Зокрема, таких як:
- особисте зобов’язання, яке полягає у покладенні на підозрюваного чи обвинуваченого судом певних зобов’язань, якими можуть бути зокрема: зобов’язання підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади; прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом, інші (ст. ст. 179, 194 КПК);
- особиста порука, яка полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього указаних вище у попередньому абзаці обов'язків і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу (ст. 180 КПК);
- застава, яка полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі їх невиконання (ст. 182 КПК);
- домашній арешт, який полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби (ст. 181 КПК);
- тримання під вартою, який є виключним запобіжним заходом й полягає в примусовому утримуванні особи на визначений слідчим суддею і законом період часу у спеціальній установі, й застосовується виключно тоді, коли інші запобіжні заходи не можуть бути достатньо ефективними (ст. 183 КПК).
У межах цих повноважень слідчий суддя проводить судове засідання, викликає зацікавлених сторін, заслуховує пояснення, вивчає документи та приймає рішення.
Наведений вище перелік функцій слідчого судді достатньо яскраво демонструє, наскільки важливою і повноважною є ця особа в сфері кримінального провадження.
Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які приймають участь в кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження по справі на досудових стадіях. Це зумовлює специфічний характер виконуваної ним кримінально-процесуальної функції, а саме: забезпечення законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні по кримінальній справі.
На відміну від діяльності «звичайного» судді, слідчий суддя бере участь та здійснює контроль у кримінальному провадженні ще до того, як обвинувальний акт надіслано до суду, тобто на етапі досудового розслідування.
За період з 01 січня 2020 року по 22 вересня 2020 року слідчими суддями Баштанського районного суду розглянуто 257 клопотання в порядку КПК України, із них: 9-застосування запобіжних заходів, серед яких 1-особисте зобов'язання, 7- тримання під вартою, 1- домашній арешт; 1-зміна запобіжного заходу; 3-дозвіл на затримання з метою приводу; 2- продовження строків тримання під вартою; 69-проведення обшуку житла чи іншого володіння особи; 3-проникнення до житла чи іншого володіння особи; 102- тимчасовий доступ до речей і документів; 29-арешт майна; 7-скасування арешту майна; 32-інші клопотання, такі як продовження строку досудового розслідування, вирішення питання про долю речових доказів, надання дозволу на збір та реалізацію речових доказів, встанвоелння процесуальних строків.
І хоч до слідчих суддів буває багато запитань, часто наражаються на публічну критику і нерозуміння суспільством, на дисциплінарні скарги і піддаються тиску... але треба зрозуміти, що слідчий суддя – на передовій. І мусить вирішити те питання, яке перед ним постало, незалежно від ситуації.
Бути слідчим суддею – це найскладніше. Треба мати не лише знання, а й відповідний характер, витримку, швидкість реакції... побачити реальну картинку в умовах, коли до повної інформації ще дуже далеко.
За повідомленням прес-служби суду
_03_03.png)
