МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ РОЗ’ЯСНИЛО, ХТО МОЖЕ БРАТИ ПІДОЗРЮВАНИХ НА ОСОБИСТІ ПОРУКИ

 Міністерство юстиції роз’яснило поняття особистої поруки у відповідь на численні звернення народних депутатів, державних діячів, міністрів, керівників центральних органів влади.

Відповідно до статті 180 Кримінального процесуального кодексу України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя або ж суд вважають такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов’язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього обов’язків відповідно до статті 194 цього Кодексу.

Зокрема, поручителі зобов’язуються за необхідності доставити обвинувачуваного чи підозрюваного до органу досудового розслідування або до суду на першу про те вимогу.

Особиста порука основана на довірі до поручителя з боку слідчого судді чи суду, яка ґрунтується на особливих моральних якостях поручителя, його авторитеті.

Кількість поручителів Кодексом не обмежена. У кожному конкретному випадку слідчий суддя чи суд визначає достатню кількість поручителів для забезпечення дотримання запобіжного заходу.

Водночас у Кодексі передбачена можливість обрання одного поручителя, якщо ним є особа, яка заслуговує на «особливу довіру». Така особлива довіра до особи може бути продиктована її соціальним статусом, характером чи родом занять. Наприклад, до осіб, які заслуговують на особливу довіру, можна віднести народних депутатів, депутатів місцевих рад, державних діячів, керівників органів центральної або місцевої влади, осіб, відзначених державними нагородами, громадян, які мають визначні спортивні відзнаки тощо.

Законодавство не обмежує право особи виступити поручителем. Це право гарантоване Кримінальним процесуальним кодексом, не залежно від того, яку посаду займає ця особа. Головне, щоб дана процедура відповідала критеріям, визначеним Кодексом.