Миколаївський апеляційний суд залишив у силі рішення Баштанського районного суду Миколаївської області.

            Миколаївський апеляційний суд залишив у силі рішення Баштанського районного суду Миколаївської області.

            23.07.2021 року до Баштанського районного суду Миколаївської області звернулась з позовом гр.. А. до гр.. Б. про визнання квартири особистою приватною власністю.

            Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 04.12.2024 (головуючий суддя по справі Янчук С.В.) в задоволенні позову відмовлено.

            Рішення суду мотивовано тим, що надані суду докази та показання свідків не є достатніми для підтвердження обставин, що є предметом доказування у даній справі.

Як роз`яснено в пунктах 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті60,69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України) відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.

Таким чином, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

            Не погодившись з рішенням суду позивач подала апеляційну скаргу посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та ухвалити нове, яким вимоги позову задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що при ухваленні рішення Баштанський районний суд Миколаївської області неправильно надав оцінку доказам, які були подані позивачкою на підтвердження своїх позовних вимог.

            Однак, за результатом розгляду апеляційної скарги, колегія суддів Миколаївського апеляційного суду прийшли до висновку що суд першої інстанції рішення ухвалив з додержанням норм матеріального та процесуального права. Тому постановою від 11 березня 2025 року апеляційну скаргу позивача залишили без задоволення, а рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 04 грудня 2024 року залишено без змін.

            За повідомленням прес-служби суду.