Під час примусового виконання рішень державними виконавцями найчастіше списуються кошти з арештованих рахунків боржників, тому виникає питання, чому з них стягується більша сума, ніж сума заборгованості.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання рішень, включає сукупність дій органів і осіб, спрямованих на примусове виконання рішень і проводиться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України.
Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження виноситься постанова про стягнення виконавчого збору (стаття 27 Закону). Зауважимо, що на момент відкриття виконавчого провадження державний виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення.
Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами ДВС.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, яка підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості зі сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи (13 400 грн - станом на 2023 рік) і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (26 800 грн - станом на 2023 рік).
При цьому статтею 27 вказаного Закону встановлено вичерпний перелік підстав та умови, за якими виконавчий збір не стягується. А тому справляння виконавчого збору є обов’язковим стягненням з боржника на користь Державного бюджету України.
Згідно з пунктом 33 частини 2 статті 29 Бюджетного Кодексу України 50% виконавчого збору, стягнутого органами ДВС належать до доходів загального фонду Державного бюджету України.
Окремо звертаємо увагу, що під час примусового виконання рішення стягуються з боржника кошти на витрати виконавчого провадження. Це кошти за рахунок яких здійснюється фінансування виконавчого провадження (стаття 42 Закону), його організація та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень.
Витрати виконавчого провадження органів ДВС здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження (авансового внеску стягувача та стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження).
Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
При стягненні основної заборгованості та додаткових коштів (виконавчий збір та витрати виконавчого провадження) державний виконавець керується виключно вимогами Закону України «Про виконавче провадження», Конституцією України, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
_03_03.png)
