Зміни законодавства про працю в період воєнного стану

15 липня 2022 року Президент підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» (законопроєкт № 7251)

Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Передбачені такі зміни у трудовому законодавстві:

• Додаткове інформування роботодавцем працівників, які працюють за строковим трудовим договором (ст.23 КЗпПУ);
• Повідомлення та ознайомлення працівників з документами з питань трудових відносин на період воєнного часу можливо здійснювати та вестися в електронній формі (ст.23 КЗпПУ);
• Додаткові підстави припинення трудового договору - у разі смерті, визнання судом безвісно відсутніми або оголошення померлими (ст.36 КЗпПУ);
• Додаткова підстава припинення трудового договору - відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці (ст.36 КЗпПУ);
• Додаткова підстава для звільнення працівника - неможливість забезпечувати працівникові умови праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні, технічні потужності, засоби виробництва або майно власника або уповноваженого ним органу знищені в результаті бойових дій, а також ввести особливу процедуру вивільнення таких працівників (ст.41 КЗпПУ);
• Письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні працівника (ст.47 КЗпПУ);
• Додаткова підстава при вивільненні працівника – неможливість забезпечити працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій (ст.49²КЗпПУ);
• Уточнено порядок вивільнення працівників з підстав неможливості забезпечити працівника роботою у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій (ст.49²КЗпПУ);
• Виключено право працівника, переведеного на роботу з одного підприємства на інше, на зарахування невикористаної відпустки за попереднім місцем роботи (ст.81КЗпПУ);
• Виключено право працівника, призваного на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, на обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку (ст.82 КЗпПУ);
• Виключено право працівника, переведеного на роботу з одного підприємства на інше, на грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки з рахунку підприємства, куди перейшов працівник (ст.83 КЗпПУ);
• Визначено поняття сумісництва (ст.102¹КЗпПУ);
• Встановлено інший строк, коли має бути виплачена заробітна плата за час відпустки – до початку відпустки (ст.115 КЗпПУ, ст.21 ЗУ «Про відпустки»);
• Конкретизовано порядок розрахунку при звільненні (т.116 КЗпПУ);
• Виключено з гарантій працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, збереження середнього заробітку на підприємстві, у яких вони працювали на час призову (ст.119 КЗпПУ);
• Змінено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів (ст.233 КЗпПУ);
• Встановлено термін щодо поновлення судом строків, пропущених з поважних причин (ст.234 КЗпПУ);
• Скасовано право працівників, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, на обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку (с.9 ЗУ «Про відпустки»);
• Виключено право працівника, переведеного на роботу з одного підприємства на інше, на грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки з рахунку підприємства, на яке перейшов працівник (ст.24 ЗУ «Про відпустки»);
• Встановлено не застосування у період дії воєнного стану норм законодавства про працю, законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування" у частині відносин, врегульованих ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (ст.1 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»);
• Передбачено повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та умов оплати праці у період дії воєнного стану (ст.3 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»);
• Конкретизовано порядок регламентації робочого часу та часу відпочинку у період дії воєнного часу (ст.6 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»);
• Встановлено альтернативні способи комунікації між працівником та роботодавцем у період дії воєнного стану (ст.7 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»);
• Виключено право працівників у період дії воєнного стану, які мають дітей, надавати згоду на залучення їх до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлення у відрядження (ст.9 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»);
• Встановлено право роботодавця на період дії воєнного стану обмежувати працівнику надання щорічної основної відпустки тривалістю 24 календарні дні та відмовляти працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки (ст.12 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»);
• Встановлено обов’язок роботодавця надати протягом періоду дії воєнного стану працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, відпустку без збереження заробітної плати тривалістю не більше 90 календарних днів (ст.12 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»);
• Конкретизовано порядок призупинення дії трудового договору (ст.13 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»);
• Встановлено за окремим механізмом порядок відшкодування працівникам і роботодавцям пов'язаних з трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії (ст.15 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»);
• Запроваджено дозвіл здійснювати позапланові заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю в період воєнного стану (ст.16 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).