Баштанський районний суд Миколаївської області

31 травня 2018, 09:29

Після вступу в законну силу Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» позовне провадження за новим Цивільно процесуальним кодексом України докорінно змінилось, що призвело до збільшення кількості ухвалених суддями Баштанського районного суду Миколаївської області рішень про залишення позову без руху та повернення позовної заяви через невідповідність вимогам чинного законодавства. В зв'язку з чим виникла необхідність додатково роз'яснити зміни в законодавстві за новим ЦПК .

Так, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають усі свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо предмета спору письмово та виключно у заявах по суті справи. Відповідно до ч.2 ст.174 ЦПК заявами по суті справи є:

1	позовна заява
2	відзив на позовну заяву (відзив)
3	відповідь на відзив
4	заперечення
5	пояснення третьої особи щодо позову або відзиву

Слід зазначити, що подання заяв по суті справи є правом учасників. Але суд у деяких випадках може зобов’язати державний орган чи ОМС подати відповідну заяву по суті справи, крім, звісно, позовної заяви. У цій статті ми будемо говорити лише про позовну заяву: який порядок її подання та яким чином вона оформлюється.

Новим процесуальним законом суттєво розширено обов’язки позивача при поданні позову. Тепер попри вже звичні вимоги про письмову форму позову (у тому числі електронну), про необхідність зазначення відомостей про найменування, місцезнаходження та контактну інформацію сторін та третіх осіб, виклад обставин та вимог позову, доказів сплати судового збору, переліку додатків до позовної заяви та самих додатків, нове законодавство запроваджує принципово нові вимоги та розширює наведені вище.

Структура позовної заяви

Необхідно зазначити, що нова редакція ЦПК встановила нові вимоги щодо оформлення позовних заяв. Тепер ухвалення позитивного рішення суду залежатиме від того, наскільки старанно позивач підготує позовну заяву до суду.

Як ви знаєте, кожна позовна заява має індивідуальні ознаки, оскільки кожен позов є неповторним та індивідуальним та ґрунтується на конкретних фактичних обставинах справи, але разом із тим кожна позовна заява повинна відповідати основним процесуальним вимогам.

Тому нижче ми наведемо структурну послідовність позовної заяви за новим ЦПК, що дозволить вам уникнути помилок під час написання та подання позову до суду.

Отже, згідно зі ст.175 ЦПК позовна заява повинна містити такі відомості:

1	найменування суду першої інстанції, до якого подається позовна заява
2	реквізити сторін та інших учасників цивільного процесу
3	ціна позовної заяви, якщо вона підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються
4	зміст позовних вимог: спосіб захисту прав та інтересів, передбачений законом або договором; чи інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону. Суд визначає спосіб захисту, який не суперечить закону, у випадку коли закон або договір не містять ефективного способу захисту (ч.2 ст.5 ЦПК)
5	виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Важливо: усі наявні у позивача докази мають бути подані разом з позовною заявою
6	дані про вжиття заходів досудового врегулювання спору. Сторони вживають заходів для досудового врегулювання суперечки за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом (ч.1 ст.16 ЦПК)
7	відомості про вжиття заходів забезпечення доказів чи позову до подання позовної заяви, якщо вони вживалися раніше
8	перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви
9	зазначення доказів, що не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності). Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, позивач має про це письмово повідомити суд та зазначити: — який саме доказ не може бути подано; — причини, з яких цей доказ не може бути подано у зазначений строк; — докази, які підтверджують, що позивач вжив усіх залежних від нього заходів, спрямованих на отримання вказаного доказу
10	попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи
11	підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав
12	підпис позивача, або його представника, або іншої особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, із зазначенням посадового становища

Якщо учасником справи є фізична особа, в заяві вказуються її П. І. Б., адреса проживання з поштовим індексом. Реєстраційний номер облікової картки платників податків, серія і номер паспорта та засоби зв’язку зазначаються лише у випадку, коли така інформація відома позивачу.

Якщо учасником справи виступає юридична особа, документ має містити повне найменування, місцезнаходження із зазначенням поштового індексу та ідентифікаційний код цієї особи. Засоби зв’язку учасників вказуються за наявності таких даних у розпорядженні заявника.

До судових витрат належить судовий збір; витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витрати, пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їхнім місцезнаходженням, забезпеченням доказів; інші витрати, пов’язані із вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У разі неподання позивачем попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити у їхньому відшкодуванні, за винятком суми сплаченого судового збору.

Документи, що додаються до позовної заяви:

1	копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб
2	клопотання та заяви позивача, у т. ч. про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору; призначення експертизи; витребування доказів тощо
3	документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону
4	до позовної заяви про визнання акта чи договору недійсним додається копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг із нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача – клопотання про його витребування
5	довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача

Правило подання копій документів відповідачу та третім особам не поширюється на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Письмові докази надаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено ЦПК. Копії вважаються засвідченими належним чином, якщо їх було засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Позивач, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), має зазначити наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Позивач підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв’язку, приймаються до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором.

Клопотання про витребування доказів подається разом з поданням цивільного позову. Якщо таке клопотання заявлено після закінчення встановленого строку, суд залишає його без задоволення. Винятком є випадок, коли позивач обґрунтує неможливість його надання у визначений строк з причин, що не залежали від нього.

У клопотанні має бути зазначено:

1	який доказ витребовується
2	обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати
3	підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа
4	заходи для самостійного отримання цього доказу, вжиті особою, яка подає клопотання, — докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу

Довіреність фізичної особи має бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Повноваження адвоката підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Інформацію підготувала прес-секретар суду І.О.Корольова

Позовна заява у цивільному процесі: що змінилося?